УДК 372.853 А.В. Рябко
Використання інформаційних технологій у процесі дослідної перевірки правил Кірхгофа
У процесі виконання лабораторної роботи «Дослідна перевірка правил Кірхгофа» лабораторного практикума з курсу загальної фізики «Електрика і магнетизм» студенти розвивають практичні навички з розрахунку розгалуженого електричного кола за допомогою правил Кірхгофа.
Відомо, що закон Ома дає можливість проводити розрахунки тільки в простих електричних колах (наприклад, в одноконтурному колі). На практиці ж часто доводиться мати справу зі складними (розгалуженими) колами. Для спрощення розрахунків розгалужених кіл використовують правила Кірхгофа: 1) алгебраїчна сума струмів, які сходяться у вузлі, дорівнює нулю
I1 + I2 + I3…+ In= 0
Струми, що входять в вузол, і струми, що виходять з вузла, мають різні знаки.Напрям струму на кожній ділянці кола між двома вузлами можна вибирати довільно, зберігаючи цей напрям на всіх етапах роз’язування задачі. Якщо в результаті роз’язування для деяких струмів отримують від’ємні числові значення, то це означає, що початковий напрям цих струмів було вибрано неправильно.
2) у будь-якому замкненому контурі розгалуженого електричного кола алгебраїчна сума спадів напруг дорівнює алгебраїчній сумі електрорушійних сил, що діють в даному контурі
I1R1 + I2R2+ I3R3 +…+ InRn= ε1+ε2 +ε3 +…εn
Використовуючи правила Кірхгофа, розгалужене електричне коло постійного струму слід розрахувати в такій послідовності:
- довільно вибрати напрям обходу контуру (за рухом стрілки годинника або проти);
- довільно вибрати і позначити на схемі стрілками напрями струмів на всіх ділянках кола, при цьому в межах однієї ділянки (ділянка – це частина кола між сусідніми вузлами) струм повинен мати одне значення і напрям;
- довільні замкнені контури обирають таким чином, щоб кожний новий контур мав хоча б одну ділянку кола, яка не входить до контурів, які вже обирали раніше;
- якщо обраний напрям обходу контуру збігається з напрямом струму Іі, то добуток ІіRi беруть із знаком плюс, якщо ж не збігається – то навпаки зі знаком мінус;
- перед ЕРСεі ставлять знак плюс, якщо при обході контуру доводиться йти усередині джерела від негативного до позитивного полюсу (тобто на шляху обходу контура потенціал зростає), у протилежному випадку ЕРС записують зі знаком мінус.
Правила Кірхгофа дають можливість визначити силу і напрям струму в будь-якій частині розгалуженого кола, якщо відомі опори його ділянок і ЕРС джерел струмів на цих ділянках.
Наприклад, маємо коло, яке складається з декількох контурів, у кожному знаходиться джерело постійної ЕРС і резистор (рис.1). Необхідно розрахувати коло, тобто визначити силу струму у кожному контурі.Із законів Кірхгофа отримуємо систему рівнянь:
|
I1R1 + I2R2– I4R4= Е1+Е2– Е4
I4R4– I5R5+ I6R6= Е4+Е5– Е6
–I2R2+ I3R3– I6R6= –Е2–Е3+Е6
I1 + I4+ I5= 0
–I1 + I2 + I3 = 0
–I3–I5–I6= 0
|
Рис. 1.
|
|
Розв’язок системи рівнянь часто може бути відносно громіздким і тривалим. Як і багато інших задач загального курсу фізики, ця задача може бути розв’язана за допомогою пакета MathCAD, який має потужній математичний апарат, що дозволяє розв’язувати системи алгебраїчних і диференціальних рівнянь, виконувати символьні обчислення, операції з векторами і матрицями, писати програми, будувати графіки і поверхні тощо.
Системи, які складаються на основі правил Кірхгофа, повністю визначаються своїми коефіцієнтами, які можна записати у вигляді матриць. Для того, щоб розв’язати систему рівнянь, які складаються на основі правил Кірхгофа, в документі MathCAD необхідно створити дві матриці. Перша (основна) матриця А повинна містити коефіцієнти при струмах, а друга В – праві частини рівнянь.Основна матриця даної системі лінійних рівнянь є квадратною і невиродженою, тому систему можна розв’язати матричним способом (за допомогою оберненої матриці). Щоб розв’язати систему у MathCAD використовуємо добуток матриці, яка обернена до основної, на другу матрицю: А-1•В.
Для наведеного прикладу документ MathCAD має вигляд:
Для кола, яке використовується у даній лабораторній роботі (рис.2), система рівнянь для визначення невідомих струмів I1, I2, I3 має вигляд:
|
I1R1 + I2R2 = Е1
–I2R2+ I3R3= –Е2
–I1 + I2 + I3 = 0
|
Рис. 2.
|
|
Документ MathCAD:
Файли зразків можна завантажити тут.
Список літератури
- Майер Р.В. Решение физических задач с помощью пакета Mathcad / Р.В. Майер. – Глазов: ГГПИ, 2006. – 37 с.
|